Кабаєв: «Ми не зупинялися ні на хвилину»

Автор першого забитого м’яча у ворота харківського «Металіста 1925» Владислав Кабаєв після поєдинку прокоментував перебіг подій на полі та поділився враженнями від гри, яка завершилася вольовою перемогою його команди з рахунком 4:2:

– Перемога – це завжди добре, емоції позитивні. Ми довго працювали та готувалися. Щоправда, гра почалася трохи не за нашим сценарієм, але руки не опустили, вірили, що у нас все вийде та у підсумку перемогли.

– Наскільки швидко пропущений м’яч зіпсував ваші плани на гру?

– Як показала гра, плани він нам не зіпсував, але пропускати швидкий м’яч – це удар нижче поясу, але нічого страшного – ми швидко оговталися.

– Тобто, перелаштовуватися було не складно?

– А ми особливо цього і не робили. Нам потрібно було забивати та вмикати «другу швидкість», тиснути на суперника, що ми і робили. Повторюся, удар був суто психологічний, але головне, що ми його витримали, зрівняли рахунок, і це підштовхнуло нас забивати більше і більше.

– Ви зрівняли рахунок у матчі ще у першому таймі, розкажіть, як це сталося?

– У штрафному майданчику був сумбур, я навіть не роздумував, а одразу на інтуїції пробив по воротах. Бачив, що у штрафному майданчику було багато ніг, тому думати було ніколи, тож завдав удару у дотик. Добре, що влучив туди, куди цілився. Ми тренували такі удари на зборах.

– Команди у другому таймі забили багато м’ячів, чи тренери вносили якісь корективи у перерві?

– Ні, думаю, ми просто добре готові фізично. Зовсім не відходили від установки на гру, яка у нас була у першому таймі. Продовжували тиснути на суперника, потім, хоча і перемагали з різницею у два м’ячі, пропустили, але хотіли забити ще. Не скажу, що «Металіст 1925» підсів, але знаю, що, коли пропускаєш одразу після того, як забив, це морально важкувато. Можливо, вони не повірили в успіх, а ми, навпаки, не зупинялися ні на хвилину.

– Сьогоднішня перемога – це результат хорошої роботи на зборах?

– Думаю, так. Рахунок на табло. Ми добре готувалися. Це тільки перша гра, у нас ще багато роботи попереду. Завтра маємо вихідний, потім будемо готуватися до наступного суперника. У нас попереду дуже багато роботи, щоб стати чемпіонами.

– Сьогодні ви грали справа, наскільки вам зручно на новій позиції?

– Важко сказати. Протягом усіх зборів грав зліва, але тренер сьогодні сказав, що гратиму справа. Забив м’яч. Чомусь, коли граю на цьому місці, вдається забивати. З «Рухом» грав справа – і забив, тепер сьогодні. Для мене головне – грати за команду «Динамо» та отримувати задоволення.

– Матч з «Металістом 1925» був першим після зимової перерви. Чи вам було важко фізично?

– Скажу за власними відчуттями, що наприкінці поєдинку було трохи важкувато, але загалом ми нормально витримали. Повторюся, на зборах ми працювали дуже добре, важко і старанно.

– Сьогодні перший матч за основну команду «Динамо» провів Тарас Михавко, як привітали його у команді з дебютом?

– Я трохи пізніше зайшов у роздягальню, тому не знаю. Але хлопець дуже добре провів цей поєдинок, не бачив жодного страху в його очах для його віку. Молодець. На зборах його поставили, і він грав постійно. І особисто я теж його похвалив, нехай продовжує працювати так само наполегливо. Дай бог, у нього буде велике майбутнє.

– Наступна гра проти «Чорноморця», який є для вас рідним клубом. Чи є особливі почуття з цього приводу?

– Якби ми грали в Одесі, мабуть, так, були б. А оскільки гра у Києві – навіть не знаю. У команді вже майже нікого немає. Безсумнівно, «Чорноморець» мені багато дав, проторував мій шлях у футбол. Тому якісь відчуття, безумовно, є, я довго працював з тренером одеситів. Але не можу сказати, що це для мене буде особливо принциповий матч. Для нас зараз кожна гра принципова.

– Можливо, скоро на трибуни повернуться уболівальники у невеликій кількості, чи очікуєте на це?

– Звісно. Хоча вже звикли грати без них. Коли граємо за кордоном із глядачами, це навіть незвично, бо не виходить докричатись до хлопців, не чуєш вказівок тренера. Це зовсім інші емоції. Я бачив, що мова йде про маленьку квоту, але це добре, що хоч небагато людей зможуть приходити та дивитися футбол. Це добре і для нас, і для них.