Сьогодні 20 травня 2024 р.

ТелеКлуб. Як нам ЄВРО показали

Ігор СУХОВИЙ, «Футбольний клуб»

Чи були ми на святі футболу не чужими, кожен має власну думку. Виступ збірної тут не окремо, бо дискусії ще точаться. Для одних потрапляння у вісімку найкращих команд Європи вже грандіозний успіх. Для інших – усмішка Фортуни і оглушлива поразка у чвертьфіналі зайвий доказ випадковості.

За законами жанру я чимало аналізував показ самої гри і насичення інформацією з ЄВРО різними засобами сповіщення. Сталося так, що найбільше у полі зору опинялися телевізійні «Футболи» з монопольним правом на трансляцію матчів турніру. У роботі коментаторів були вияви професійних досягнень, але мали місце і провали. Проте найсмішнішими звично залишалися висновки «Великого футболу», зупинятися на яких вже набридає. І сьогодні обійдемося зовсім без посилань на «небожителів».

ПУБЛІКА НЕ ДУРНА

Традиційний жупел телевізійників, навпаки, випромінює сподівання, що глядач трохи не сповна розуму або різко обмежений у ньому. А шанувальники футболу примітивні й поготів. І чим більше виникають у кадрі пики годувальників і «батьків-засновників», тим більше поваги транслятору. Так вони про себе думають. Проте я вже оцінював шкоду пафосу безпосередньо футбольній справі раніше. Самозакоханість творців продукту заважала ще на ЄВРО-2016, привід згадати про який буде нижче.

До теми стануть і крилаті слова наставника Шевченка: «Ти можеш бути чудовим менеджером, але без перемог це ніщо». Така перемога до нього прийшла. Вона сталася на тлі посереднього виступу в групі і завдяки першому супернику у плей-оф. Шведи перевершили власну холодну натуру у видатному фанфаронстві.

Усі наші канали від «Першого» до «XSPORT» розповідали про зверхність скандинавів і велику пиху коуча Янне Андерссона. Нашим збірникам було відмовлено навіть не у майстерності, а в силі духу й самоповазі. Сама трансляція у цьому сенсі вже не потребувала коментатора. Хіба Вацко знадобився з емоціями при священному жертвоприношенні травмованого Бесєдіна і фінальному влучанні Довбика.

А так з дебюту було зрозуміло: наш нічим не обґрунтований пафос зійшов, а залишилася одна усеперемагаюча лють! У кадрі з’явилося не обличчя Зінченко, а блідий від злості барельєф з пальцем на губах, призначеним шведам: «Замовкніть!» Після того, як він скористався блискучим перекиданням Ярмоленка через всю ворожу оборону…

Вже тоді стало ясно, що хвальків ми покараємо. Вацко потопав в стихії драматичного матчу, та доносив до вух головне. Звитягу невтомного Шапаренка, який витіснив зі складу Малиновського, а потім – вихід зірки «Аталанти» на заміну. Коментатор передав слова Шевченка: «Знайди можливість для удару…» Не знайде. А хто це зробить, самі знаєте.

Це важливі аспекти роботи коментатора. Повідомляти те, чого глядач чути і бачити не може. А те, що нарешті у нас є команда, вболівальники і самі зрозуміли. Інша справа, що не всім було зрозуміло – двічі зіграти на такому нерві не вдасться.

До того ж класна збірна Англії не збиралася повторювати шведську помилку. Гарет Саутгейт закликав гравців припинити святкування історичної перемоги в одній-восьмій над німцями і поставитися до українців з усією повагою.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ У НАС РАЗОМ ІЗ РАДІО

Я звик надавати інформацію на прикладах з аналізом. Вважаю це єдино вірним мірилом професії і власного стилю. Бо за загальними словами можна приховати будь-яку порожнину і видати її за глибоку аналітику.

Після потужного матчу Бельгія – Італія на наших каналах прокотилися сюжети про настрій шанувальників обох команд. Про емоції італійців говорити зайве. А ось на думці чолов’яги з бельгійським прапором на плечах зупинюсь. Усю гіркоту поразки він поклав на широкі плечі Лукаку. Не забив з гри, не був активний…

Ясна річ, Доннарумма з К'єлліні та Бонуччі з таким висновком різко не погодяться. А я додам – одинокий велет бельгійської атаки не винен, що його збірна запізнилася з віковими змінами у складі. Насамперед в обороні.

Такий приклад викидів невдоволення характерний і для українських фанатів. Особливо для тих, які згадують про футбол під час ЄВРО або ЧС і починають сипати недолугими висновками.

Галасливі жіночки у мережі сюди теж на додачу. Інша справа, коли дружина бере флеш-інтерв’ю у чоловіка, як Седан у Зінченка. У мене складне ставлення до родинних стосунків на славу професії. Але тут момент був підходящий. Сашко визнаний кращим учасником бойовища зі шведами, а тому були і сльози, і зізнання, і прохання закарбувати мить, бо вона навряд вже повториться. Як у воду глянув…

Особливо ж я вдячний за великі плани Андрія Шевченка у тренерській зоні біля поля. Вони разом із післяматчевими звітами передавали усю повноту почуттів, яку забезпечує наставнику умовний «електричний стілець».

Була явна розгубленість від щигля збірної Австрії, яка майстерно посунула нас з другого місця в групі, а далі конкурентно зіграла з фаворитом ЄВРО – командою Манчіні. Як мені здалося, більш організовано, ніж Бельгія. Неможливо відкинути і класне резюме безпорадності нашої збірної від мудрого Мірчі Луческу: «Вийшли грати з Австрією з нічиєю в кишені…»

Але обставини здобуття перепустки у чвертьфінал різко відрізняються. На кордоні тренерських зон було добре видно бажання зацідити пихатому Андерссону, який засумнівався в жахливій травмі Бесєдіна. Таки негідник, який після гри закривався лише високою кваліфікацією арбітра, бо той наважився на вилучення. Навіть брутальний порушник Даніельссон не витримав докорів совісті, пішов до Артема з вибаченнями.

Заключна гра на ЄВРО з Англією Андрієві Шевченку сподобалася. Замість іронії нагадаю про геть «зайвий» швидкий гол британців, який наші зустріли досить мужньо. А вже потрійному розстрілу з повітря по перерві знайду цікаве пояснення. Наставник дійсно вибудовує правильну атмосферу в команді. Післямова динамівського капітана Сидорчука: «Не вистачило нам Кривцова. При обороні вгорі він добрий помічник…»

Втім, до травми Кривцов разом із одноклубником Матвієнком позиційним промахом внизу і посприяли ранньому голу Кейна, який одразу поламав можливі генеральні плани нашого штабу. Хоча б на героїчну поразку з пристойним рахунком.

…Усі радощі чи розпачі від виступу нашої збірної українським вболівальникам передавали не лише «футбольні» канали. Хоча у деяких районах і ТРК «Україна» за щастя. А нещодавно дізнався, що у глухому селі декого виручив «Промінь», куди дістався радіо репортаж з ЄВРО-2020.

Такі реалії. А з несподіваного в телевізорі? Здивування, що долучився до теми канал «Прямий». Показом фактично документальної стрічки з відвертими висловлюваннями наставника і гравців збірної, який став прологом до чвертьфіналу з родоначальниками футболу.

Мені було цікаво. І не так подача смажених фактів від П’ятова та Кривцова, як саме Шевченко добивався змін футбольного світогляду: «Траплялося, пляшки по роздягальні літали…» Сподіваюсь, пластикові. Хоча Бущан таких польотів тари не бачив, про що теж зізнався в кадрі.

МИ СТОЇМО НА ПЛЕЧАХ ПОПЕРЕДНИКІВ

Серйозно напружила пропозиція до Шевченка в цьому кіно згадати свою появу в збірній у штабі Михайла Фоменка. Одразу виникли у згадках подробиці ЄВРО-2016 з пафосом Бурбаса і Крамара, який зійшов на нуль разом із таким же показником в графі очки і навіть – забиті м’ячі.

Нинішній наставник був, здається, щирим. Він вважає Михайла Івановича чудовим тренером і жодного поганого слова про нього ніколи не скаже. Це ще і яскравий приклад власної відповідальності за результат, яку Андрій Миколайович вже відчув особисто. А він такий, який є. Лише оцінюють цей результат по незмінним лекалам. Не враховуючи відомий стан справ у національному футболі: є два гранди, а у представництві з інших клубів у національній збірній – пустеля.

З експрес-аналізом європейського футболу теж все очевидно. Наведу лише два приклади. Експерт Сопко аналізує матч Фінляндія – Данія: «Це збірні, які звикли заводити м’ячі у ворота…» З фінськими «пугачами» зі скрипом погоджуся, але данці?! Увесь їх подальший поступ турніром і видовищні голи запевняють в іншому. А якщо Каспер Шмейхель спіймає кураж в Лондоні, то легка прогулянка в півфіналі Англію точно не очікує.

Обіцяв не згадувати «небожителів» ефіру, та зроблю одне виключення. Оцінюючи заслужену поразку збірної Нідерландів чехам, Метревелі пошкодував про відсутність у студії… Левченка. За принципом – він не чужий голландцям за місцем проживання. І що? Ковтнув би фірмового яєчного лікеру з де Буром, той поплакав би у жилетку, а у підсумку – відверта розповідь про відставку? Дивні роздуми.

А на завершення про коментаторів, яких доводилося чути найчастіше. По вимові й тембру у мене попереду Михайлюк. Жартував в міру, не часто перетинав межу смаку чи адекватності. Амбіції Вацка загальновідомі. Сьогодні я його хвалив, лаятиму наступного разу. Шалоті з цим метром не тягатися. Коментатор він – рівний і правильний, часом до безбарвності. Не вперше виступав у парі зі Столярчуком. На цей раз на матчі Україна – Англія.

Ось хто не поступиться амбіціями самому Вацку. Але є у Столярчука велика вада: знову почав присікатися до Бущана. Дозрів на четвертому (!) голі британців, не зважив на подачу до ближнього кута воротарського майданчика, сильну і низьку траєкторію від кутового прапорця, яка відвертала від воріт на голову Хендерсона… Вищий пілотаж, щоб критикувати похапцем і при повній деморалізації нашої оборони.

Під завісу і я скажу, чого мені не вистачило в прощальному матчі в Римі. Голу престижу чи, точніше, нашого відчаю. Запальний і веселий воротар Пікфорд дуже напрошувався. Особливо, коли вискочив назустріч Циганкову і чиркнув ногою по м’ячу. Та Яремчук другим темпом нагодою не скористався. Будемо мріяти, що іншим разом зможемо.

Мрії – то наша суттєвість. Я б навіть назвав їх визначальними для майбутнього. Якого? Звісно, хорошого.

6 липня 2021 11:45







Коментарі


Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.

Реєстрація, Вхід



Поділитися

Андрій Шевченко: успіх збірної на Євро-2020, емоції після Швеції та Англії

 

24 серпня 2022 14:35

Лучшие голы ЕВРО-2020

 

29 липня 2021 13:32

Голосуй за лучший гол ЕВРО-2020. Ярмоленко среди номинантов

 

13 липня 2021 22:55