Сьогодні 20 квітня 2024 р.

Огляд ЗМІ. Олімпійська історія

Орест ЛЕЛЕКА

Минулий тиждень пройшов у ейфорії від удалого виступу молодіжної збірної на Євро-2023. І навіть схід команди Руслана Ротаня з дистанції турніру за крок до його вирішального матчу не вплинув на позитивний настрій вітчизняної спортивної преси.

Увечері неділі, 2 липня, «синьо-жовті» здивували всіх упевненою перемогою (3:1) над одними з головних фаворитів усього змагання французами. Своїм виступом на полях Румунії та Грузії наша «молодіжка» дала потужний емоційний заряд уболівальникам і медіа на наступні дні.

Адже справа була не тільки в тому, що ми дісталися півфіналу молодіжної першості вперше за останні 17 років, але й кваліфікувалися на паризьку Олімпіаду-2024. На Олімпійських іграх незалежна Україна вперше в своїй історії візьме участь у футбольному турнірі!

УСПІХ УСУПЕРЕЧ РОЗКЛАДАМ

Так, на битву з французами хлопці Руслана Ротаня виходили, вже знаючи, що вона точно не стане останньою для команди на Євро. У разі поразки й завдяки перемозі Англії над Португалією в іншому чвертьфіналі вони отримували втішний приз у вигляді плей-офф проти Грузії за путівку до столиці Франції наступного року.

Та й напередодні протистояння з «триколірними» було небагато оптимістів, котрі насправді вважали, що «синьо-жовті» вийдуть до півфіналу. Звісно, фанати сподівалися на успіх, ЗМІ малювали шанси, але впевненості в медіапросторі не відчувалося. Й це було природно, оскільки:

«Збірна Франції на цьому чемпіонаті Європи не втратила жодного очка, команда в групі обіграла Швейцарію, Норвегію та Італію. А ще ми були з «півнями» в одній групі відбору і спершу програли 0:5, а потім зіграли внічию 3:3», – нагадав напередодні Ігор Цвик із Sportanalytic.com (03.07.23).

Однак підопічні Ротаня зіграли, а найголовніше – перемогли, всупереч усім розкладам і прогнозам. Експерти після гри тільки й визнавали, що не очікували такого.

«Не буду лукавити, до початку гри навіть і не мріяв про те, що наші хлопці настільки впевнено розберуться з французами. У Франції зараз дуже класне молоде покоління, зіркове навіть. Можна й так сміливо сказати. Одна з найкращих молодіжних команд континенту, однозначно. Але у футболі буває всяке, наприклад коли фаворити, а саме такими вважали команду Сільвена Ріполя, програють. Чи справедливо Україна перемогла? Безумовно», – зазначив колишній бомбардир «Чорноморця», «Карпат», «Дніпра», а також автор першого в історії голу національної збірної України Іван Гецко. (Sportnews.com.ua. 04.07.23).

«Я не чекав такого, – зізнався в коментарі «UA-Футбол» і колишній керманич київського «Динамо» та «синьо-жовтих» Йожеф Сабо. – У своїх прогнозах на цей поєдинок розцінював шанси суперників як 50 на 50. Але наша команда молодці – і тренерський склад, і хлопці. Вони побудували гру колосально, прекрасно! Лишень на початку матчу, впродовж хвилин 10-15 ситуація на полі складалась не на нашу користь, проте потім хлопці розібрались – і все пішло належним чином. А другий тайм взагалі був за нами». (Ua-football.com, 03.07.23).

Між тим, фахівці та журналісти дружньо зазначають, що задля нашої перемоги на «Клуж-Арені» спрацювало одночасно декілька факторів. Пазл склався з тактики, ігрової дисципліни, індивідуальних якостей футболістів і характеру колективу. Героєм матчу формально став автор дубля Георгій Судаков, однак насправді цим званням можна нагородити усіх наших хлопців. За волю до перемоги, за вміння не опускати голову після голу у власні ворота, за незмінну віру в себе й за майстерність, без якої обіграти Францію було б неможливо.

«Гадаю, від часу Валерія Лобановського і донедавна в Україні не вдавалося створити команду, яка мала б право претендувати на статус законодавця мод у світовому футболі. І ось така команда у нас знову є! Молодіжна збірна Руслана Ротаня та його штабу – саме з цього ряду. Структура гри, яку демонструють її футболісти, справді має право претендувати на зразковий статус.

Ніхто не говорить про ідеальне виконання задуманого, але образ бачення колективних дій і те, як цей образ реалізується, все це, безсумнівно, дуже близько до найкращих зразків сучасного футболу. Причому, як нам показали матчі фінального турніру молодіжного чемпіонату Європи, запропоновану тренерським штабом структуру команда зберігає в будь-якому поєднанні футболістів! Це свідчить про те, що кожен з них прекрасно знає не тільки свої індивідуальні завдання, а й такою самою мірою розуміє цілісний малюнок дій. Звідси – і відмінна взаємопідстраховка, і уявна легка взаємозамінність. Матч із французами став у цьому плані і зовсім винятковим!
» – висловився на своїй сторінці в Facebook (04.07.23) відомий журналіст Ігор Лінник.

Вочевидь, і для французів такий перфоманс українців став деякою мірою неочікуваним. Злий жарт із ними зіграв і потужний початок поєдинку з відносно швидким забитим м’ячем. Виявилося, що молоді галли зарано увірували в свою всемогутність.

«Видно, що у нас є команда, а у французів – набір гравців. Суперник сильно діяв індивідуально, але не було команди. На мій погляд, французи десь недооцінили нашу збірну, самовпевненість зіграла з ними злий жарт. Коли прийшлось відігруватись, вони не змогли перебудуватись, зламались психологічно. В той час, як Україна зіграла надійно і солідно та закономірно здобула перемогу.

Як нагорода, маємо перший в історії вихід на Олімпійські ігри. Під час війни з РФ це дуже важливо, адже тим самим ми демонструємо всьому світу, що Україна живе, розвивається і перемагає
», – акцентує увагу відомий український фахівець Сергій Ковалець. (Footboom1.com, 04.07.23).

Дійсно, успіх збірної подарував українцям ті самі емоції, про які після початку повномасштабного вторгнення рашистів у своїх інтерв'ю регулярно говорять гравці та тренери. І за це підопічним Руслана Ротаня треба сказати велике спасибі. Хоча наставник усе чудово усвідомлює сам.

«Я дійсно щасливий, але я більше щасливий за футболістів і нашу країну. Потрібно завжди казати заради кого, хто нам допомагає тут виступати, – це наші воїни. Їм вітання, ця перемога для них», – наголосив керманич української «молодіжки» в ефірі «Суспільного» (03.07.23).

ЧЕМПІОНИ СЕРДЕЦЬ УКРАЇНЦІВ

На жаль здійснити подорож безпосередньо до титульного двобою українцям не вдалося. В середу «синьо-жовті» програли матч 1/2 фіналу чемпіонату Європи одноліткам із Іспанії. Поразка вийшла розгромною та болючою – 1:5. Проте, вважає більшість ЗМІ, вона жодним чином не перекреслила всі попередні досягнення команди, що залишила масу яскравих вражень.

А пігулка від піренейців вийшла гіркою на смак не тільки через силу та майстерність опонента. Ще напередодні матчу наш тренерській штаб зауважував на недостатності відновлення колективу, який опинився затиснутим у часових межах між іграми. Дива врешті-решт не сталося. Цей фактор, на думку Руслана Ротаня та багатьох експертів, виявився ледь не вирішальним у поєдинку на «Стяуа».

«Вважаю, що хлопцям не вистачило відновлення. Ми не казали, не хотіли відмазок, але гра через два на третій, те, як ми добиралися, що ми просиділи в якійсь конурі в аеропорту – нас затримали на п'ять годин, ми витратили пів дня, щоб прибути до Бухареста. Ви, мабуть, бачили, що хлопці хотіли, але ноги не бігли. Відновлення грає ключову роль, тому дійсно це відобразилося на результаті.

…Якби у нас було принаймні ще 24 години на відновлення – я б посперечався, як закінчиться цей матч. Але повірте, це дуже-дуже складно. Я бачив, як складно хлопцям на футбольному полі, тому чесно їм великий респект – вони заслуговували дійсно більшого. Але маємо прийняти цей результат, яким він є
», – резюмував на післяматчевій прес-конференції наставник українців. (Sportarena.com, 06.07.23).

Збірна України провела свій матч 1/4 фіналу на добу пізніше за Іспанію, до того ж грала в іншому місті – Клуж-Напоці. Тоді як іспанці всі поєдинки турніру проводили в Бухаресті. Втім, критично вразливим виявився сам вояж на гру.

«Матч України проти Франції закінчився близько 00:00 (з другого на третє липня), а уже в 19:40 у «синьо-жовтої» збірної був запланований виліт з Клуж-Напоки у Бухарест. Утім, рейс, в якому летіла збірна України, затримали на майже три години – команда вилетіла лише о 22:24, а приземлилася в Бухаресті о 22:57.

Менш ніж за три доби Україна провела два матчі, до того ж перебралася з одного міста в інше, змушена була провести п'ять годин в залі очікування в аеропорту. Збірна Іспанії закінчила свій матч в неділю, 2 липня, о 00:30. Цей поєдинок іспанці провели в Бухаресті, тобто нікуди не переїздили. Між матчами у них було майже чотири дні відпочинку
», – наводить невтішні цифри кореспондент Suspilne.media (06.07.23) Євген Мороз.

Проте, навіть за таких умов команда Ротаня залишилася вірною собі. Вона грала вперед і намагалася діяти з позиції сили. Однак суперник у такій грі виявився набагато досвідченіший і майстерніший. Плюс він, безперечно, врахував «уроки французької» й максимально серйозно налаштувався. А пропущений м’яч тільки розлютив іспанців.

«Поєдинок вийшов максимально видовищним – таким, яким і має бути півфінал молодіжного турніру. Підкреслю, це стало можливим лише завдяки зусиллям обох команд. Україна багато дозволила супернику, але й сама дихала на повні груди, раз у раз ідучи в атаку великими силами, демонструючи привабливий футбол. Але Іспанія елементарно сильніша, а сенсації трапляються не так часто, як нам хотілося б.

Підсумковий великий рахунок несправедливий щодо нас. Іспанія була сильнішою не настільки. Натомість вразила її реалізація: не завершилися голами лише три небезпечні атаки з восьми. Україна ж «награла» якраз на свій єдиний забитий м'яч.

А вчора нам було боляче – обробили нас добряче, це факт. Було прикро – бо все так добре починалося та ще й на хвилі переможного чвертьфіналу. Але соромно не було жодного разу, ось ні крапельки. Відіграли, як зуміли. Але грали – не мучилися. Що ж, є куди зростати. А про циферки можна вже починати забувати. Вони пішли в історію
», – аналізує гру Ігор Юрич на сторінках Ua-football.com (06.07.23).

«Навіть в цьому поєдинку ми лише незначною мірою поступилися опоненту за володінням м'ячем та віддали не набагато менше передач. Тобто, грали у своєму стилі і це чудово.

Не будемо посипати голову попелом. Окрім проваленого другого тайму півфінального матчу загалом чемпіонат Європи вийшов вдалим. Руслан Ротань та його тренерський штаб роблять чудову роботу і її варто відзначати. Поки що все не так гладко, проте системні зміни не імплементуються швидко, вони є поступовим процесом, тому дякуємо за Євро, хлопці, було круто, а тепер чекаємо на нові звитяги!
» – погоджується з колегою Роман Котляр із Football.ua (07.07.23).

Безсумнівно, Україна завершила виступ, залишивши масу яскравих вражень. І за цей турнір команда заслуговує на максимальну подяку, а не на приниження та лайку за останній результат. ЗМІ пишуть відверто – майже ніхто з них серйозно не прогнозував просування нашої команди аж до півфіналу. Вже вихід із групи вважався б великим успіхом, а кваліфікація на Олімпійські ігри – взагалі виконання завдання-максимум. Тепер за рік у Парижі українська спільнота зможе вперше вболівати за свою футбольну команду на такому святі спорту, отримавши додаткові сподівання на краще у важкі для країни часи.

«Молодіжна збірна України дійшла до півфіналу Євро, здобула право вперше в історії зіграти на Олімпіаді і стала чемпіоном сердець українців. Хоч зараз може це і дивно звучить, але в нас же пам'ять не як в акваріумних рибок. Цей трофей не потримаєш в руках, не зробиш з ним красивого фото і не покладеш біля себе на подушку, як це часто роблять футболісти з виграними трофеями.

Але це щось набагато більш цінне і дуже потрібне нам просто зараз. Як радісно було бачити стрічку соцмереж після перемоги над Францією – радість і гордість за команду замість внутрішніх срачів та тривожних новин про запорізьку АЕС. Так, команда не завжди грала надійно в захисті, зате без страху та з душею.

Хай ця поразка стане болючим, але корисним уроком на майбутнє. Не досить мати на полі яскравих індивідуальностей. Такі матчі виграє краща команда. Зрештою, глядачі на стадіоні проводжали команду вигуками «Україна! Україна». А це безцінно
», – резюмує Ірина Козюпа (Ua.tribuna.com, 06.07.23).

НА ОЛІМПІАДУ – З РОТАНЕМ

У підсумку трофей узяла Англія, яка з мінімальним результатом здолала у фіналі кривдників «синьо-жовтих». Найкращим гравцем Євро-2023 (U-21) було визнано вінгера чемпіонів Ентоні Гордона. А Георгій Судаков разом із іспанцями Абелем Руїсом і Серхіо Гомесом став найкращим снайпером (3 голи) турніру.

Своя нагорода дісталася й Руслану Ротаню. Вона «знайшла» нашого тренера-героя невдовзі після доленосної вікторії над французами. Цілком логічна відповідь на запити від ЗМІ щодо того, хто керуватиме збірною під час літніх Олімпійських ігор-2024.

Таким чином, після завершення чемпіонату Європи «молодіжка» набуває статусу олімпійської й виступатиме на Іграх під головуванням Руслана Ротаня. Щоправда, там, згідно з регламентом, зможуть узяти участь гравці, які народилися після 1 січня 2001 року. А кожна команда може внести до заявки з 18-х футболістів лише трьох виконавців, що старші цього віку. Втім, і старих знайомих тренерському штабу в Парижі вистачатиме.

«Тішить, що Ротань матиме змогу розраховувати на чималу групу гравців з нинішньої молодіжки з їхнім уже серйозним міжнародним досвідом. Це неабиякий «козир» і якщо пощастить провести якісне доукомплектування, то наша збірна, тепер вже олімпійська, знову буде на видноті», – прогнозує Zbirna.com (09.07.23).

Що ж до подальшої долі молодіжної збірної, то наступний Євро-2025 (U-21), у кваліфікації якого нашими суперниками є команди Англії, Сербії, Північної Ірландії, Азербайджану та Люксембургу, із вересня 2023-го розпочне новий колектив. Це гравці 2002 року народження й молодші з новим тренерськім штабом.

ВІД ЄВРО – ДО ЄВРОКУБКІВ

На повну ввімкнулися в роботу на минулому тижні й клуби УПЛ. Світлинами особливо насичених тренувань відзвітували учасники єврокубків. Дехто з них форсує підготовку через ранній старт у кваліфікаційних етапах континентальних змагань.

«Дніпру-1» і «Ворсклі» вже 25 і 27 липня грати перші відбірні поєдинки Ліги чемпіонів і Ліги конференцій відповідно. Дніпряни протистоятимуть іменитому грецькому «Панатінаїкосу», а полтавці намагатимуться пройти переможця пари ДАК-1904 (Словаччина) – «Діла» (Грузія).

Але, якщо ігрову практику команди Віктора Скрипника поки складають лише два спаринги, то підопічні Олександра Кучера провели чотири контрольні зустрічі. Всі вони завершилися перемогами срібного призера з загальним рахунком 14:1. Щоправда, три з чотирьох опонентів були молодшими за рангом.

«Зоря» дізнається свого супротивника в 3-му раунді кваліфікації Ліги Європи лише в серпні, а «Шахтар» розпочне шлях відразу в групі Ліги чемпіонів. Тому обидва колективи тільки-но віднаходять змагальний ритм. Натомість, на семиденці завершилася епопея з переходом на тренерській місток гірників наставника луганців Патріка ван Леувена, який замінив звільненого Ігоря Йовичевича. Преса будує різні версії несподіваної заміни. В той же час клуби вважають за краще не виносити сміття з хати.

«Ключовим стало те, що багато людей казали мені: «Цей клуб у твоїй крові». У мене дуже гарний зв’язок із «Шахтарем». Це було одним з моїх найкращих рішень – залишити Нідерланди і переїхати в Україну, щоб працювати в донецькому «Шахтарі», брати участь у зростанні клубу в той час, коли є багато амбіцій, багато можливостей ставати провідною європейською командою. Було дуже приємно повернутися. І коли з’являється така можливість, то це не той випадок, над яким ти багато розмірковуєш», – зазначив в інтерв’ю нідерландський фахівець, який у 2006-2013 роках працював координатором і директором Академії донецького клубу. (Shakhtar.com, 03.07.23).

А «Зорю» очолив сербський фахівець Ненад Лалатович, який під час професійної кар'єри виступав за… «Шахтар». Захисник грав за гірників із 2003 до 2005 року з річною перервою на оренду в німецький «Вольфсбург». За донецьку команду провів 24 матчі і став чемпіоном України за підсумками сезону-2003/04.

«Я думаю, що показав свою любов, коли прийшов у цей тяжкий час в Україну. Коли мене запросили до команди, я не сумнівався та не злякався війни. Приїхав до вас, щоб бути з вами в такий тяжкий момент. Поки я буду тут, і коли поїду – я завжди буду з вами. Сподіваюся, що ця жахлива війна швидко закінчиться. І що український народ, який я люблю і ціную, заслуговує жити краще, ніж жив раніше.

Моє велике бажання – щоб «Зоря» грала свої домашні матчі у рідному місті, у Луганську. Як і «Шахтар» у Донецьку. Я дуже хотів би, щоб усі команди українців грали на своїх стадіонах. Як тоді, коли я раніше грав у чемпіонаті України 2004 року. Щоб вони повернулися. Це моє велике бажання. Сподіваюся, що принесу фарт, щоб він здійснився
», – прокоментував своє призначення Лалатович. (Ua.tribuna.com, 04.07.23).

Утім, найбільшу пресу продовжує збирати «Динамо». Кияни у поточному міжсезонні відзначаються як гучними переходами, так і результатами на футбольному полі. Цікаво, що більшість трансферів у «біло-синіх» сталися «на вихід», але разом із цим усі трансферні історії завершуються «красиво». Таким епітетом ЗМІ нагородили повернення Андрія Ярмоленко, таким сталося й прощання голкіпера Дениса Бойка.

«Прийшов час сказати до побачення рідному клубу! Але тільки до побачення… Я народився в Києві, мій тато грав за Динамо Київ, я виховувався на традиціях і любові до цього без перебільшення великого клубу, тому в моєму серці назавжди, великими літерами буде викарбовано ім’я Динамо Київ!

Я хотів би щиро подякувати усім партнерам по команді та тренерам, з якими я працював протягом цього періоду! А також усьому персоналу клуба, який кожен день допомагав мені на базі та за її межами! Також я безмежно вдячний президенту клубу за те, що він робив для мене протягом усієї кар’єри в Динамо! Окрема вдячність нашим вболівальникам, які підтримували нас як у часи перемог, так і у скрутні часи поразок! Ви наша сила!

Але найголовніші слова подяки та низький уклін нашим Захисникам, які боронять нашу країну від ср@них орків! Завдячуючи вам зараз ми можемо займатися улюбленою справою! Слава Україні!

P.S. Я назавжди вболівальник київського Динамо!
», – написав слова подяки на своїй сторінці в Instagram (05.07.23) воротар, який продовжить кар’єру в лавах новачка УПЛ «Полісся».

Як відомо, кияни вперше зіграють у Лізі конференцій. Свій шлях у цьому єврокубку динамівці розпочнуть у середині серпня з третього кваліфікаційного раунду. Проте, вже зараз Мірча Луческу намагається підняти підопічним ігровий тонус. І результати команди вражають – у трьох спарингах були розтрощені бухарестське «Динамо» (4:0), австрійський «Вольфберг» (8:0) і словенський «Триглав» (9:0). Цікаво, що в двох із цих матчів узяв участь капітан збірної України Андрій Ярмоленко, записавши в актив три голи та дві гольові передачі.

«Такий досвідчений гравець, як Ярмоленко, потрібний нинішньому київському «Динамо». Андрій буде таким собі «дядьком» в цій команді, зв’язкою між футболістами і головним тренером. Окрім цього, вважаю, Ярмоленко підсилить гру «біло-синіх», користі від його повернення буде багато. В усякому разі, я радий такому рішенню Андрія і «Динамо».

Що стосується Мірчі Луческу, то у нього є діючий контракт з «Динамо», і він бажає працювати. Дай бог йому здоров’я. Цікавим буде в новому сезоні тандем Луческу – Шовковський. Попереду у «Динамо» багато поїздок, навантажень, тому тренери будуть доповнювати один одного. Після не успішного минулого сезону є надія, що в наступному «біло-сині» виступлять значно краще. Луческу інтегрує в першу команду все більше молоді, і це дуже добре. Вважаю, що минулий сезон був для «Динамо» перехідним, і тепер можна очікувати підйому
», – прогнозує відомий український тренер Юрій Вірт. (Footboom1.com, 05.07.23).

«ДИНАМО» ДАЄ ВІДСІЧ

На сьогоднішній день кияни, мабуть, демонструють найбільшу стабільність у підготовці до нового сезону. Трансфери та введення молодих виконавців до основи відбуваються за заданими керівництвом і тренерським штабом напрямками, між наставниками зберігається повне порозуміння, а гравці тішать яскравими звитягами.

Крім того, «Динамо» продовжує всіма силами допомагати Збройним Силам України, регулярно відправляючи корисні вантажі на передову задля актуальних потреб наших військових. А також тримає руку на політично-футбольному пульсі.

Так, столичний клуб першим відреагував на участь одного з найвідоміших клубів Європи турецького «Фенербахче» в турнірі на території країни-агресора. Вкотре нагадавши світовій спільноті, що футбол у Росії завжди використовувався як інструмент пропаганди місцевого злочинного режиму, а гроші спонсорів тероризму просочені кров’ю безневинних людей.

«Коли фанати у Стамбулі скандували назву країни-вбивці та приходили на матч проти «Динамо» у масках головного садиста Європи – ваш клуб мовчав.

Тепер зрозуміло, чому.

Криваві гроші Газпрому затьмарили вам усе, залишили без честі та совісті. Російські ракети щодня вбивають українців, весь цивілізований світ згуртувався проти агресії та масових вбивств, а ваш клуб приймає криваві подачки від спонсорів тероризму.

УЄФА та ФІФА усувають російські клуби від участі у міжнародних турнірах, а ви їдете до них на гастролі, щоб заробити та підіграти агресору.

Ніщо не може виправдати цього кроку. Жодні гроші не компенсують вам цю ганебну поведінку, цю поїздку до вбивць без моралі та людських якостей.

Ми не боїмося сказати на весь світ: ви допомагаєте вбивцям продовжувати криваві жнива на українській землі. Ви підіграєте їм та легітимізуєте головне зло 21-го століття.

Fenerbahçe Spor Kulübü – ні честі, ні сорому, ні совісті! Ганьба вам!
» – йдеться у зверненні «Динамо» до стамбульського гранда. (Fcdynamo.com, 08.07.23).

Але, звісно, головні аргументи агресору пред'являють славні ЗСУ на полі бою. Завдяки героїчним українським воїнам були проведені змаганні в усіх професійних лігах і вже сформований календар на наступний сезон. І тільки дякуючи їм, ми змогли спостерігати за тріумфом наших молодих талантів, котрим ще належить прославити Україну на мирних футбольних полях Європи та світу.

10 липня 2023 22:05







Матеріали на тему

Обзор СМИ. Прорыв в полуфинал
3 липня 2023 13:45


Огляд ЗМІ. Переможний «покер» збірних
26 червня 2023 22:50


Огляд ЗМІ. Воля і розум
19 червня 2023 18:17


Обзор СМИ. Время Реброва
12 червня 2023 13:05


Огляд ЗМІ. Золото війни
29 травня 2023 19:25




Коментарі


Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.

Реєстрація, Вхід



Поділитися

Звернення Президента України Володимира Зеленського наприкінці 786-го дня повномасштабної війни

 

19 квітня 2024 23:27

Звернення Президента України Володимира Зеленського наприкінці 785-го дня повномасштабної війни

 

18 квітня 2024 21:12

Звернення Президента України Володимира Зеленського наприкінці 784-го дня повномасштабної війни

 

17 квітня 2024 22:34